За географічною ознакою виділяються міські та сільські сім’ ї. За особливими, характерними умовами життя можна виділити:

- студентські сім’ ї;

- сім’ ї військових;

- сім’ ї біженців;

      - сім’ ї у громадянському шлюбі (їх ще називають позашлюбними сім’ ями, маючи на увазі відсутність офіційної реєстрації). Ця форма ще здаєть­ся проблематичною в плані визнання її сім’ єю, а не просто тимчасовим співжиттям, але тенденція часу діє на користь легітимізації цієї форми;

-пробний шлюб − ще більш експериментальна і проблематична форма позашлюбної сім’ ї, але, судячи з практики інших країн, вона з часом стане поширеним і звичним явищем;

     - дистантна сім’ я (члени якої в силу певних умов живуть окремо).

Для аналізу психологічного сімейного клімату сім’ ї також класифі­кують за різними критеріями. Так, за ознакою координації зусиль под­ружжя виділяють:

-колективістські сім’ ї, в яких партнери важають однаково необхід­ним успіх у роботі, навчанні, самоствердженні обох з них і можуть при необхідності жертвувати власними інтересами заради партнера;

-традиційні сім’ ї, в яких пріоритетними вважаються інтереси чолові­ка як голови сім’ ї;

-індивідуалістські, в яких кожен з подружжя турбується, в першу чергу, про власну кар’ єру та ділові успіхи, хоча інтереси дітей, звичайно, знаходяться поза конкуренцією.

   За типом лідерства або головування у сім’ ї можна виділити:

-  авторитарні сім’ ї, в яких явно лідирує і демонструє свою владу одна особа з подружжя, а інша у більшості випадків погоджується з таким становищем;

-  егалітарні або біархатні сім’ ї, в яких існує досить рівний розподіл сфер лідерства і немає помітної боротьби за владу;

-  сім’ ї з невизначеними сферами лідерства і конфліктами на цьому грунті.