Молода сім’ я − це сім’ я, яка не народжувала. У нашого народу досить стійкі уявлення про загальності сімейного призначення кожної людини, а сім’ я мислиться обов’ язково сім’ єю з дітьми. Одну дитину справляє на світ майже кожна сім’ я, де батьки за станом здоров’ я до цього здатні. І найчастіше дитина з’ являється на світ в перші роки шлюбу; користуватися засобами планування сім’ ї подружжя починає, як правило, після його народження, в разі ж, якщо у них є установка на сім’ ю з більш ніж однією дитиною, і якщо з першим малюком все пройшло благополучно, в перші ж п’ять років на світ з’ являється друга дитина, хоча тільки у половини сімей [19].

 Створення сім’ ї починається з вироблення загального стилю життя, із взаємного пристосування подружжя, зі зближення смаків і т. п. Розглянемо докладно період становлення молодої сім’ ї, так як він виявляє і визначає основні труднощі і проблеми в сім’ ї. Саме в цей час молода сім’ я потребує певної підтримки «із зовні» і, тим самим, стає об’ єктом соціальної роботи.
 Зближення смаків, оцінок майбутнє подружжя відбувається, як правило, ще до вступу в шлюб. Молоді люди прагнуть зрозуміти, прийняти, полюбити все, що дороге йому (її). І на початку спільного життя яскраво надходить бажання подружжя до ще більшого духовного зближення, співпереживання, прагнення жити інтересами один одного. Але коли йдуть перші щасливі дні, тижні, місяці, людина починає розкриватися з різних сторін, часом не тільки несподіваних для чоловіка, але навіть небажаних. І виникає перша сварка, перший конфлікт, перша образа.

Численні дослідження соціологів, психологів, педагогів говорять про те, що стабільна сім’ я може бути створена при певній готовності молодих людей до сімейного життя. А. Н. Сізанов стверджує, що поняття «готовність до сімейного життя» включає в себе соціально − моральну, мотиваційну, психологічну та педагогічну готовність [14].

Готовність до створення сім’ ї та її благополуччя багато в чому залежить від стану здоров’ я молодих людей, що вступають у шлюб. Здоровий спосіб життя сприяє розвитку духовної культури людини, зміцнення сімейних відносин, підтримання дружніх та високоморальних відносин з оточуючими людьми, а також дозволяє людині значно легше долати труднощі і психоемоційні стресові ситуації, які часом виникають в сімейному житті.