У вегетаційних сосудах споживання вологи і її витрата на утворення одиниці сухої речовини не такі, як у польових умовах, але все-таки приведені дані відбивають загальну закономірність. На період вимітання — цвітіння приходиться більш 65 % усієї витрати води, але транспіраційний коефіцієнт у цей період був мінімальним, а продуктивність фотосинтезу — досягала максимуму. Транспіраційний коефіцієнт, у сорго складає 220-320. Коливання цієї величини обумовлені вологістю ґрунту в період вегетації, умовами тепло -забезпеченості, особливостями сорту чи гібрида.

Світловий режим соргових рослин. Тривалість дня, інтенсивність і склад сонячного світла є важливими екологічними факторами для сорго – це виключно світлолюбна культура короткого дня. Степова зона України  – досить підходящий регіон для задоволення потреб сорго у світловому факторі. Тут сума фотосинтетично активної радіації за вегетаційний період становить 2,8-3,0 млрд. к кал / га. Якщо рослини сорго акумулюють 3% приходу ФАР, то урожай сухої біомаси становить 350-380 ц / га, що відповідає 170-200 ц /га зерна.

Найбільш інтенсивно процеси асиміляції протікають у сорго при відсутності взаємного затінення листків. Регулювати ступінь освітлення листків можна за допомогою підбирання відповідної ширини міжрядь, направлення рядків і густоти стояння рослин на одиниці площі. При надмірному загущенні і взаємному затіненні рослини сорго утворюють подовжені перші міжвузля і таким чином різко знижують стійкість до полягання. Крім того, при загущенні більша частина сонячної радіації відсвічується верхніми листками, а вглибину посіву її проникає не більше 15-20%.