так як при цьому змінюються темпи лінійних приростів, кущистість, площа фотосинтезуючої поверхні. Із збільшенням кількості рослин на одиницю площі розміри листової поверхні також збільшуються: у гібрида Степовий 5 перед збиранням площа листя при 60 тис/га рослин складала 27,7, а при 180 тис. 48,2 тис/м2, у сорта Генічеська 11 вказане збільшення густоти посіву супроводжується збільшенням площі листя з 17 до 45 тис/м2. Але прямої залежності врожайності від величини фотосинтезуючої поверхні не встановлено: врожаї зерна у Степового 5 зростають при збільшенні кількості рослин від 60 до 122 тис/га, у Генічеського 11 до 140 тис/га (табл. 17).
Слід відзначити доволі велику пластичність сорго у відношенні густоти посіву: практично одинакові і давали високі врожаї зерна гібрида Степовий 5 при 100140 тис/га, а сорту Генічеська 11 навіть при 160 тис/га рослин.
В умовах крайнього півдня України, по даним Генічеської дослідної станції, максимальні врожаї зерна сорго отримують при дещо меншій кількості рослин на площі, ніж у центральній зоні сорго сіяння. На каштанових в комплексі з солонцями ґрунтах приживається оптимальною кількістю рослин сорго на зерно є 80100 тис/га ( Голубева Г.С., 1983 г.), [7].
В результаті вивчення оптимальної густоти посіву сорго на зерно
В.Я. Щербаков (1983) приходить до висновку, що питання це повинно вирішуватись стосовно до сортового і гібридного складу. Відповідно його даним (19781981 рр.) для гібриду Степовий 5 оптимальним є 120 тис/га рослин, для скоростиглих сортів – 240 тис/га при ширині міжрядь 45 см. Це необхідно враховувати при вирощуванні сорго на великих площах, де від правильно встановлених способів посіву і густоти посіву залежать як витрата зерна, так і валовий збір зерна.