Далі програма установки пропонує мені ідентифікувати свою копію програмного забезпечення, вивівши діалогове вікно „Personalize Software”, у якому я заповнюю поля "Ім'я" (Name) (обов'язково) і "Організація" (Organization) (за бажанням), вказавши в них своє ім'я й організацію. Інформація, введена в цьому вікні, буде потім надаватися операційною системою прикладним програмам.

Далі потрібно вказати ім'я комп'ютера, яке буде використовуватись у мережі, потім  пароль адміністратора. Адміністратор (Administrator) має доступ до всіх можливостей і функцій операційної системи, тому потрібно ввести не занадто простий і очевидний пароль (і, зрозуміло, не потрібно його забувати). Крім цього, Microsoft не рекомендує користувачам виконувати повсякденну роботу, будучи зареєстрованими в системі від імені адміністратора, оскільки це створює пролом у системі безпеки.

Далі з'являється вікно „Дата і час” (Date and Time), у якому можна уточнити дату, час і параметри часового пояса (місцевого часу). Інформацію про дату і час система одержує від BIOS, тому, як правило, ці дані точні.

Нарешті, коли всі ці параметри будуть зазначені, починається установка мережевих служб. Пропонуються два варіанти установки мережі:

•           типові параметри (Typical);
•           особливі параметри (Custom).

У випадку типових параметрів (який я обрав) майстер установлює клієнта для мереж Microsoft (Client for Microsoft Networks), службу доступу до файлів і принтерів мереж Microsoft (опція File and Printer Sharing) і TCP/IP (опція Internet Protocol) зі стандартними параметрами настроювання (при яких IP-адреси та інші параметри задає сервер DHCP).