заподіянням тяжкого тілесного ушкодження (ст. 129), яка утворює загальний склад кримінально-правової погрози. У випадках конкуренції норм вчинене діяння кваліфікується тільки за статтею Особливої частини КК, яка містить спеціальну норму.

Конкуренцією норм є також випадки, коли діяння підпадає під ознаки одночасно норми про складений злочин та норм про інші ("прості") злочини. У цих випадках конкуренція розв'язується на користь складеного злочину, вчинене діяння охоплюється відповідною нормою КК і кваліфікації за іншими статтями КК не потребує. [19]

Натомість, Т. Созанський, залежно від діяння, яким було вчинено сукупність злочинів, виділяє два види ідеальної сукупності: проста ідеальна сукупність злочинів, що вчинена одним діянням, яке має разовий характер та складна ідеальна сукупність, що вчинена одним діянням, яке передбачає множинний характер рухів (триваючий характер діяння). [21, с. 90-91]

Про це ж говорив і В. Малкoв, який запрoпoнував рoздiлити oднooб’єктну ідеальну сукупність злoчинів на сукупність з oднакoвoю (oднoріднoю) фoрмoю вини і з різнoю (різнoріднoю) фoрмoю вини.[15, с.160-161]

Ідеальну сукупність можуть утворити тільки такі злочини, склади яких різні.

В.Н. Кудрявцев розглядає найбільш важливі випадки, коли слід дійти висновку, що ідеальної сукупності немає, а є єдиний злочин:

       наслідки наступили в результаті вчинення діянням однакових наслідків, які відносяться до одного і того ж об'єкта. Хтось С. навмисне зіштовхнув потерпілого з високого ганку. Той впав і отримав кілька тілесних ушкоджень, кожне з яких і все в сукупності були визнані легкими з розладом здоров'я. Вчинене слід кваліфікувати за однією статтею (залежно від спрямованості умислу - як легке тілесне ушкодження або як замах на більш тяжкий злочин). У даному випадку наслідків кілька, але всі вони відносяться до одного і того ж безпосереднього об'єкту -