пропозиції про зниження максимальних меж покарання при сукупності злочинів. З деякими обмеженнями цей принцип включений у нині діючий КК Італії та КК інших зарубіжних країн.[22]

Як зазначає Собко Г.М., питання сукупності злочинів, а також кваліфікації сукупності злочинів не часто знаходять закріплення в кримінальному законодавстві зарубіжних країн.

Деякі держави взагалі не передбачають у кримінальному законодавстві поняття сукупності злочинів. Наприклад, Кримінальний кодекс Австрії визначення повторності й сукупності злочинів не дає, та й при призначенні покарання про сукупність злочинів тут не згадується.

У більшості держав західної Європи питання про поняття сукупності злочинів, а також кваліфікацію сукупності злочинів вирішується в рамках інституту призначення покарання.

У КК ФРН йдеться прo призначення пoкарання за вчинення кількoх пoрушень закoну. Причoму oписані випадки ідеальнoї сукупнoсті злoчинів і пoвтoрність злoчинів в oднoму параграфі як oдин злoчин, за який призначається пoкарання, а реальна сукупність – в іншoму, як сукупність злoчинів. Це свідчить прo те, щo під сукупністю злoчинів у Кримінальнoму Кoдексі ФРН слід рoзуміти лише вчинення декількoх злoчинів, передбачених різними статтями кримінальнoго закoну.

У КК Італії згадується про продовжуваний і складений (комплексний) злочин. Їхнє визначення більше нагадує правило відмежування суміжних понять. Так, стаття 81 КК Італії передбачає відмінність продовжуваного злочину від сукупності злочинів, а саме: приписи про сукупність не застосовуються до того, хто кількома діями чи неодноразовою бездіяльністю, в яких проявляється той самий злочинний намір, вчинить хоча б і в різний час кілька порушень, хоча б і різної тяжкості, тієї самої норми закону. Відмінність складеного злочину від сукупності злочину призначає ст. 84 КК Італії, припис про сукупність не застосовується, якщо закон не розглядає як