Вступ

Перший і найважливіший витвір народної словесності – слово. Воно є не лише умовним знаком для вираження поняття чи випадковою  комбінацією звуків, а й підсумком творчої діяльності певного народу. У ньому є план змісту і план виразу, воно і будується за певним планом. Змістом слова є його значення, яке виражається за допомогою звуків і морфем, що слідують у певному порядку.

Кожне слово є і пам’ятником народної думки, і джерелом, за допомогою якого ми можемо заглянути в минуле народу.

У кожному слові міститься результат спостереження народу за самим собою та за навколишнім середовищем. Первісний образ містився у корені слова, але не всі слова зберегли цей образ [9]. У процесі історичного розвитку мов первинний морфемний склад слів зазнав істотних змін. Сучасна морфемна структура деяких слів не збігається зі структурою, що була властива їм у момент утворення.

Зміни морфемного складу слова почалися з моменту розпаду індоєвропейської прамови, яка розпалася не пізніше 2,5-3 тисяч років до н. е., з її північно-східної діалектної групи, до  якої входили діалекти майбутніх балтійських, германських, індійських та іранських мов, виділилася і слов’янська прамова [10].

Але деякі вчені дотримуються думки, що у світі не було єдиної прамови, а кожне плем’я говорило своєю мовою. Такі мовні особливості племен залишилися до нашого часу в діалектах.  Теорії полігенезу дотримувалися такі відомі вчені, як польський мовознавець Бодуен де Куртене, російський мовознавець М. Марр, український мовознавець                С. Губерначук та ін. Вони доводять, що спочатку утворилося багато найрізноманітніших мов, бо віддалені племена не могли спілкуватися, а пізніше, з розвитком суспільства, почалися їх уподібнення, взаємовпливи [11].

У процесі розвитку мови нерідко трапляється так, що слово втрачає «споріднені» зв’язки з однокореневими словами і відокремлюється. Воно стає етимологічно ізольованим. Причиною таких змін є деетимологізація, відрив мотивованого слова від мотивуючого, семантична та фонетична зміни мотивованого слова або зникнення мотивуючого слова [3, 274]. А так як морфемний склад слова є змінним, у процесі розвитку мов у ньому відбувалися певні зміни (опрощення, перерозклад, ускладнення, декореляція).

Саме тому мета даної роботи полягає у визначенні та аналізі змін морфемного складу слів у процесі їх еволюції.