Азбестові вироби підлягають транспортуванню усіма видами транспорту відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на даному виді               транспорту.

Зберігати азбестові вироби слід в закритих приміщеннях, під навісом та на відкритих складських площах, при цьому азбест має бути упакований в синтетичної тарі закритою вологонепроникним матеріалом. ^[2]

Завод по виробництву азбесту відноситься до ІІ класу небезпечності, санітарно захисна зона становить 500 м.

Акролеї́н ( І клас небезпеки) - органічна сполука з їдким запахом, найпростіший ненасичений альдегід, що має дуже високу реакційну здатність завдяки наявності альдегідної групи і подвійного зв'язку. Це безбарвна летка рідина з жовтуватим відтінком, неприємним різким їдким запахом пригорілих жирів, дуже отруйна, сильно подразнює слизову оболонкуочей. У повітрі присутня у вигляді парів, які в 1,9 разів важчі за неї і добре розчиняються у воді. Легкозаймиста, добре розчиняється в органічних розчинниках, розчинність у воді 40 г в 100 мл. Акролеїн класифікують як отруйну речовину. При зберіганні він полімеризується в тверду склоподібну масу — діакрил. Для стабілізації акролеїну додають гідрохінон. На повітрі акролеїн окиснюється в пропенову кислоту.

Ізопропилбензол ( ІІ клас небезпеки) – ароматична органічна сполука, безбарвна горюча рідина з запахом бензену, практично нерозчинна у воді (менше 0.01 %), змішується зі спиртом, диетиловим ефіром, бензеном. Температура кипіння – 152.4 °С. ГДК 50 мг/м³.

Свинець сірчаний (ІІІ клас небезпеки) – токсичний елемент з групи важких металів. В атмосферу надходить переважно з вихлопними газами. Свинцеві сполуки, які дуже шкодять здоров’ю, знаходяться також у свинцевих фарбах, покритях водопровідних труб, електрокабелів, з яких він постійно надходить в навколишнє середовище. Наявність у крові  свинцю призводить до серйозних захворювань, пошкоджується нервова та кровоносна системи. Рівні вмісту свинцю в грунтах, при якій він стає