До оперативних заходів належать: встановлення норм ГДС із стічними водами діючих підприємств забруднюючих речовин у водні об’єкти; введення в експлуатацію очисних споруд для досягнення встановлених норм ГДС.

Найрадикальнішим шляхом охорони водних ресурсів від забруднення, засмічення і виснаження є припинення скидання стічних вод у водні об’єкти або очистка стічних вод і проведення інших ефективних заходів.

Зараз існують такі способи очистки: механічний, хімічний, фізико-хімічний і біологічний. Застосування того чи іншого способу залежить від фізичного стану, складу та концентрації забруднюючих речовин.

Механічна очистка – це відокремлення і механічне видалення із стічних вод нерозчинних речовин, що досягається проціджуванням, відстоюванням, фільтруванням і центрифугуванням. Вона застосовується у раз, коли стічні води після проходження крізь очисні споруди можуть використовуватись або для потреб виробництва, або випускатися в річку чи водойму, не забруднюючи їх.

Хімічна очистка застосовується для впливу на хімічний склад або структуру речовин, які містяться у стічних водах. До основних видів хімічної очистки належать: коагуляція, нейтралізація, електролітична очистка.

Фізико-хімічна очистка також застосовується для очистки стічних вод від колоїдних і розчинених речовин-забруднювачів. Цей спосіб включає такі методи: сорбція, екстракція, флотація, евапорація, йодний, електроліз, кристалізація, аерація, знесолення, випаровування.

Біологічна очистка базується на здатності деяких мікроорганізмів використовувати для свого розвитку органічні речовини, які містяться у стічних водах у колоїдному та розчиненому стані.