2007 році.  Існують великі профспілкові об'єднання.

Основний природний ресурс Фінляндії – ліси.  Ліси вкривають понад ¾ всієї території країни.  Переважають ялина,  сосна,  береза.  Уряд досить успішно веде програму з відновлення лісового покрову: кислотні дощі,  що спустошили ліси Центральної Європи, не завдали Фінляндії значної шкоди.  Родовища торфу зустрічаються на третині всіх земель країни,  але його промислове видобування розвинене слабко: майже весь видобутий торф використовується як паливо.  Родовища мінеральних копалин незначні.  На півночі країни діють шахти з видобування залізної руди,  нікелю та цинку.  Ведеться видобуток хрому,  міді,  кобальна.  В невеликих обсягах видобуток слюди,  здебільшого на експорт.

Зниження частки сільського господарства у ВВП Фінляндії пояснюється неухильним скороченням числа робітників,  зайнятих в ньому. Більшість ферм відносно невеликі,  але країна,  починаючи з 1960 року,  самостійно забезпечує себе харчами. Якщо споживання м'яса приблизно відповідає споживаню,  то виробництво молока та яєць явно перевищує внутрішнє споживання.  Зернові культури,  переважно пшеницю,  країна вимушена імпортувати, але кормові культури експортує.  Клімат Фінляндії заважає розвиткові  рослинництва.  Орні землі зосереджені в південних та західних районах країни. 

Тваринництво представлене м'ясо-молочним напрямом. Після кількох років перевиробництва молочних продуктів Фінляндія скоротила поголів'я великої рогатої худоби.  До середини 1970-х йшло скорочення поголів'я коней,  але з тих пір число стабілізувалося і навіть почався певний підйом у розведенні чистокровних коней.  Свинарство,  птахівництво та оленярство лишаються одними з важливих напрямів розвитку сільського господарства,  а роль вівчарства та бджільництва незначна. 

В приватних руках перебуває 4/5 всіх лісів Фінляндії,  управління ними високоефективне,  і лісоматеріали,  особливо папір – важлива частина експорту країни.  Починаючи з закінчення другої світової війни важливу роль набуло розведення хутрових звір