Акредитиви поділяються на відкличні та безвідкличні. На кожному акредитиві має бути зазначено, відкличний він чи безвідкличний. Якщо такого позначення немає, акредитив вважається безвідкличним.
Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов договору, відмови в гарантуванні платежу).
Безвідкличний акредитив - це акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.
Розрахунки акредитивами широко використовуються в міжнародних економічних відносинах. Акредитивна форма розрахунків, з одного боку, гарантує вчасність і повноту платежу постачальникові за відвантажені товари чи надані послуги; однак, з другого боку, вона сповільнює обіг (рух) грошових коштів, тому що вимагає депонування покупцем певної грошової суму ще до того, як здійснений сам акт купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей.
Прості і переказні векселі введено в обіг України Законом Верховної Роди «Про обіг векселів в України» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 25.12.02р. №364-IV.
При використанні векселів існують такі особливостей:
- використовувати векселі, а також виступати векселедавцями, акцептантами, індосантами й авалістами можуть юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності;
- векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, НБУ та комерційних банків України;
- у господарському обігу можуть використовуватися простий і переказний векселі;
- вексельний бланк може заповнюватися друкованим та надрукованим способами;
- сума платежу за векселем обов'язково заповнюється цифрами та літерами;