, що виникають при здійсненні господарських та фінансових операцій з використанням векселів.

За час свого існування Укрвексель узагальнив практику застосування національного та іноземного законодавства з вексельного обігу, розробив конкретні пропозиції та проекти законодавчих і нормативних актів з найбільш актуальних питань обігу векселів в Україні.   Наслідком проведеної роботи стала Генеральна угода про подальший розвиток вексельного обігу.  Щоб запобігти використання «бронзових», «дружніх» та аналогічних векселів випадків, шахрайс здійснює відповідну експертизу цінних паперів, вексельних ланцюжків, консультує учасників вексельних угод. 

Створено Центральну вексельну палату (ЦВП), яка відповідно до встановленого порядку може здійснювати комерційні та комісійні операції з цінними паперами.  ЦВП веде реєстр векселів, їх облік, зберігання, уступку вимог, переказ боргів, взаємозалік у процесі вексельного обігу, координує діяльність диспетчерських вексельних пунктів міністерств, надає консультації та інші послуги власникам векселів, виконує їх доручення, як особа з вексельними повноваженнями, здійснює операції з векселями на Українській фондовій біржі та на позабіржовому ринку.

Недосконалість чинного законодавства призводить до втрати інтересу з боку закордонних партнерів до здійснення в Україні операцій із застосуванням вексельної форми.  На сьогоднішній день в Україні, як не дивно, не існує навіть серйозних санкцій за порушення вексельного законодавства.  Адже відповідно до світової практики вексель може мати довільний вигляд.  Тобто, хоч і існує закон «Про затвердження правил виготовлення і використання вексельних бланків» від 10.09.1992 р., однак правильно оформлений вексель навіть на серветці вважається дійсним.  Не дивлячись на те, що вексель являється незаперечним борговим зобов’язанням, він не має абсолютно ніяких переваг перед іншими борговими зобов’язаннями.