Якщо виданий вексель передається на користь векселедавця або платника для оплати за відвантажену продукцію, то в бухгалтерському обліку сторін заборгованість по векселях списується в кореспонденції з рахунками  95 «Фінансові витрати»,  36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»,  63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»,  37 «Розрахунки з різними дебіторами».

6) При здійсненні дисконтних операцій (продаж векселів векселетримачів установі банку) записи на суму проданих банку векселів:

Д-т- 311 "Поточні рахунки в національній валюті"

Д-т- 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті"

К-т-719 "Інші доходи від операційної діяльності" - на суму дисконту.

Облік операцій по дисконтуванню векселів здійснюється як облік позикових операцій. Із позики, виданої під вексель, банк утримує суму облікового процента (дисконту). Проводиться запис в бухгалтерському обліку:

Д-т- 62 "Короткострокові векселі видані"

К-т- 60 "Короткострокові позики"

К-т-50 "Довгострокові позики".

Фінансові вкладення приймаються до бухгалтерського обліку в сумі фактичних витрат для інвестора. У цьому випадку в суму фактичних витрат необхідно включити: суму кредиту; витрати на сплату відсотків по позиковим коштам, використовуваним на придбання цінних паперів до прийняття їх до бухгалтерського обліку; відсотки за кредит, а також кошту, що сплачують спеціалізованим організаціям й іншим особам за інформаційні й консультаційні послуги, пов'язані із придбанням даних паперів; винагороди, що сплачують посередницьким організаціям, за участю яких придбані цінні папери; інші витрати, безпосередньо пов'язані із придбанням цінних паперів[19/c.35]..

Банківський вексель як ліквідний актив може бути використаний підприємством для оплати третій особі при придбанні продукції (робіт, послуг) або самому банку - як при настанні строку платежу, так і до зазначеного строку.