Так,
АР = РО (1,0) • РК(1,0) • РВ (0,01) = 0,01.
З урахуванням поданої вище загальної моделі аудиторського ризику і того, що ризик невиявлення, як уже було зазначено, складається з ризику тестового контролю і ризику аналітичного огляду, розрахунок може бути таким:
АР = РО • РО • РК • РАО • РТ,
де РАО- ризик аналітичного огляду;
РТ- ризик тестового контролю.
Такий принцип оцінки аудиторського ризику широко використовується на практиці, наприклад аудиторською фірмою КРМО у Німеччині.
Зарубіжний досвід свідчить, що величину оцінки аудиторського ризику можна не тільки виражати у процентах, коефіцієнтах, абсолютному числовому значенні, вона може бути визначена аудитором і словами: «низький», «середній», «високий», що часто використовується на практиці.
Суттєвою вважається помилка виявлена в процесі аудиту, яка значно викривлює фінансовий стан підприємства, змінює результат його діяльності або розмір якої більше 5% підсумку балансу.
Аудиторські докази - це інформація, що її отримує аудитор під час аудиторської перевірки з метою підтвердження бухгалтерської звітності.
Види аудиторських доказів:
- отримані самим аудитором;
- надані підприємством-клієнтом;
- отримані від третіх осіб.
3. Ризик невідповідності внутрішнього контролю підприємства
Ризик невідповідності внутрішнього контролю підприємства - це імовірність того, що недостовірна інформація, яка може існувати за класом операцій або класом укладених угод і може бути суттєвою окремо або в сукупності з недостовірною інформацією за іншими рахунками або класами операцій, не буде попереджена або своєчасно виявлена системою внутрішнього контролю підприємства.