Принцип реєстрації (розпізнавання, ідентифікації) доходу (виручки, реалізації послуг) у момент фактичної реалізації. Найбільш часто в зарубіжній практиці розрахунків за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги моментом реалізації вважається дата виставлення рахунку покупцеві.

Принцип відповідності (погодження) витрат і доходів. Згідно з цим принципом, усі витрати, наслідком яких стали можливі певні доходи, повинні бути списані і розподілені по цим відповідним доходах у тих же проміжках часу, в яких ці доходи були отримані.

Принцип послідовності. Передбачає дотримання відносного сталості у використанні тих прийомів і методів обліку, які були проголошені підприємством. Наприклад, якщо підприємство визнало ФІФО найбільш підходящим для себе методом оцінки товарно-матеріальних цінностей, то даний метод повинен застосовуватися протягом проголошеного відрізка часу і цей відрізок повинен бути відносно тривалим (як правило, не менше одного року). Якщо в силу змінених умов господарювання і в силу виробничої необхідності підприємство вирішило замінити проголошений метод і використовувати який-небудь інший, то причина такого рішення, а також його вплив на фінансові результати повинні бути докладно пояснені і відображені у звітності.

Принцип максимальної повноти та достовірності відображеної у звітності інформації. Згідно з цим принципом, звітність повинна містити всю важливу і суттєву інформацію про даному підприємстві. Обсяг і якість звітної інформації повинні бути достатні для того, щоб користувачі могли скласти всебічне та об'єктивне уявлення про фінансовий стан підприємства. До числа такого роду інформації крім власне облікової відносяться: облікові методи оцінки активів (майна) підприємства; зміни цих методів (якщо такі мали місце); непередбачені обставини, які мали істотний вплив на фінансовий стан підприємства; великі