Найповніше і послідовно досліджував механізм домінанти Олексій Олексійович Ухтомський (1875-1942 р.р.).

У 1923 р. О. О. Ухтомський сформулював принцип домінанти як робочий принцип діяльності нервових центрів.

Терміном домінанта був позначений пануючий осередок збудження в центральній нервовій системі, що визначає поточну діяльність організму.

Основні риси домінанти такі:

- підвищена збудливість нервових центрів,

- стійкість збудження в часі,

- здатність до підсумовування стороннього роздратування

- інерція.

Підвищена збудливість нервових центрів з допомогою домінанти обумовлюється різними гуморальними і нервовими впливами (тривалими аффективними імпульсаціями, гормональними перебудовами в організмі, впливами фармакологічних речовин, свідомим керуванням нервовою діяльністю у людини та ін.), які можуть виникнути лише при визначеному функціональному стані нервових центрів.

Стійкість збудження в часі характеризує домінанту як тривалий стан, що визначає поведінку організму на той або інший термін. Однак далеко не усілякий осередок збудження стає домінантним. Підвищення збудливості нервових клітин і їхнього функціонального значення визначається здатністю підсумовувати стороннє роздратування при надходженні будь-якого випадкового імпульсу.