Зокрема, облік зворотних відходів довжиною до одного метру здійснюється за їх вагою у відповідності до встановлених підприємством класифікаційних груп. Як правило, у першій групі обліковують відходи метражем від 15см для шерстяних і 10 см для інших видів тканини до 40 см., у другій – від 40 до 70 см., а в третій – від 70 сантиметрів до одного метру. У більшості випадків такі відходи підлягають подальшій реалізації на підприємства для обтирання станків, пресів, машин за цінами, встановленими у відповідності до конкретної класифікаційної групи.

Зворотні відходи довжиною більше одного метра використовують для виготовлення інших швейних виробів, як правило, меншого розміру (рукавиць, наколінників), а тому обліковуються за їх метражем.

При розкроюванні матеріалу виникають відходи на довжині і ширині настилу, стиках полотен, кінцеві залишки довжиною до 15 см для шерстяних і 10 см для інших матеріалів.

Вагомого значення набуває організація оперативного обліку та контролю з метою одержання відповідної інформації, необхідної для управління рухом та використанням відходів виробництва.

При цьому об’єктом оперативного контролю є не тільки операції з руху відходів виробництва (їх виникнення, зберігання і використання), а й виробничо-господарська діяльність служб матеріально-технічного забезпечення, підготовчих, розкрійних та виробничих цехів, безпосередньо задіяних при виготовленні продукції.

Як свідчить практика, основним документом обліку і контролю за використанням матеріалів є «Карта розкрою», призначенням якої є контроль за цільовим використанням тканини, дотриманням встановлених норм її витрачання, виникненням зворотних відходів та повнотою їх оприбуткування.

Карта розкрою складається з двох розділів і двох накладних, одна з яких є підставою для здавання на склад підприємства одержаних зворотних відходів, відомості про які зазначаються двома ідентичними записами, одні з яких є відривними і служать підставою для здавання лоскоту на склад підприємства, а інші, залишаючись у карті розкрою, забезпечують поточний