1. Загальна характеристика активу та пасиву балансу

Баланс - це система показників, які характеризують будь-яке явище шляхом зіставлення або протиставлення окремих його сторін. Баланс означає рівновагу, відповідність між вартістю господарських засобів і джерел їх утворення. Баланс - елемент методу бухгалтерського обліку, який синтезує облікову інформацію, що є підставою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Баланс бухгалтерський - форма бухгалтерської звітності, яка відображає в грошовому вираженні стан господарських засобів підприємства за їх складом і використанням, джерелами надходження і призначенням на певну дату.

Бухгалтерський облік ведуть відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" містить таке визначення: "Баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал".

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. В основу побудови балансу покладено рівняння балансу, яке виражене такою формулою:

Активи = Власний капітал + Зобов'язання.

Активи - це ресурси, які належать підприємству. П(С)БО 2 "Баланс" містить таке визначення: "Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому".

Активи можуть мати матеріальне вираження, тобто фізично існувати, наприклад, будівлі, матеріальні запаси, гроші тощо, і також можуть бути нематеріального характеру, тобто такими, що на дотик не сприймаються, невідчутними, наприклад, "борги нам" (дебітори).

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.