Вплив гірничо-добувного комплексу на параметри навколишнього середовища
35
Рекультивація порушених земель здійснюється у двох напрямах:
1. Гірничотехнічна рекультивація:
- Селективне формування відвалів з покриттям їх поверхні родючим шаром;
- Планування поверхні відвалів, формування терас;
- Приведення у стійкій стан відкосів, відвалів і бортів кар’єру, їх терасування;
- Упорядкування поверхні відвалів від водної і вітрової ерозії (меліорування, хімукріплення);
- Утилізація порід відвалів у промисловості і будівництві у якості будівельних матеріалів і наповнювачів бетону;
- Ремонт порушених земель, їх ущільнення і планування.
2. Біологічна рекультивація:
- Тимчасове озеленення, нанесення на поверхню біологічно активного шару;
- Нанесення на поверхню відвалів та інших рекультивованих земель родючого шару ґрунту, внесення добрив;
- Озеленення, підбір найбільш благо приємних порід дерев, чагарників, трав;
- Повне відновлення біологічного потенціалу порушених земель;
- Постійне проведення протиерозійних заходів;
- Відновлення естетичних цінностей порушених територій.
При проектуванні і проведенні розвідувальних стволів з комплексом воробок необхідно враховувати використання їх при послідуючих експлуатаціях місце народжень. Це дозволить у значній мірі знизити екологічну шкоду.