Вплив гірничо-добувного комплексу на параметри навколишнього середовища
35

Рекультивація порушених земель здійснюється у двох напрямах:

1. Гірничотехнічна рекультивація:

  • Селективне формування відвалів з покриттям їх поверхні родючим шаром;
  • Планування поверхні відвалів, формування терас;
  • Приведення у стійкій стан відкосів, відвалів і бортів кар’єру, їх терасування;
  • Упорядкування поверхні відвалів від водної і вітрової ерозії (меліорування, хімукріплення);
  • Утилізація порід відвалів у промисловості і будівництві у якості будівельних матеріалів і наповнювачів бетону;
  • Ремонт порушених земель, їх ущільнення і планування.

2. Біологічна рекультивація:

  • Тимчасове озеленення, нанесення на поверхню біологічно активного шару;
  • Нанесення на поверхню відвалів та інших рекультивованих земель родючого шару ґрунту, внесення добрив;
  • Озеленення, підбір найбільш благо приємних порід дерев, чагарників, трав;
  • Повне відновлення біологічного потенціалу порушених земель;
  • Постійне проведення протиерозійних заходів;
  • Відновлення естетичних цінностей порушених територій.

При проектуванні і проведенні розвідувальних стволів з комплексом воробок необхідно враховувати використання їх при послідуючих експлуатаціях місце народжень. Це дозволить у значній мірі знизити екологічну шкоду.