¹ щільність заряду 1000 кг/м³. ² Щільність заряду 4100 кг/м³. ³ 79% нітрату амонію, 21% тротіла. ⁴ 28% нітрогліцерину, 57% нітроцеллюлозі (коллоксиліну), 11% динітротолуола, 3% централіту, 1% вазеліна.

Розрізняють наступні методи підривних робіт:

• Метод свердловинних зарядів – заключається в розміщенні заряду підривних речовин у свердловинах діаметром 75 – 400 мм і глибиною 5 – 30 м (іноді до 50м).
• Метод котлових зарядів – заключається в розміщенні зосереджених зарядів вибухових речовин масою 400 – 2000 кг в котлах, які утворюються при бурінні свердловин за допомогою спеціальних бурових розширювачів.
• Метод шпурових зарядів – заключається у розміщенні зарядів вибухових речовин в шпурах глибиною до 5 м  ідіаметром 75 мм.
• Метод камерних зарядів – передбачає розміщення зосереджених зарядів вибухових речовин масою від декількох до сотен тон у спеціальних камерах.
• Метод накладних зарядів – заключається у розміщенні зарядів вибухових речовин на поверхні об’єктів, що мають руйнуватись.

У кожного з цих методів своя сфера їх використання:

• Цей метод найбільш задовольняє вимогам, що пред’являються до вибухових робіт на кар’єрах.
• Цей метод використовується при неможливості розміщення у свердловинах зарядів вибухових речовин, якщо є важко підривні породи.
• Він використовується при малому об’ємі підривних робіт, при добуванні особливо цінних корисних копалин.
• Його використовують при створенні траншей, котлованів, насипів, при масових вибухах на викид і скид (у гірській місцевості).