Найістотніші зміни гідрогеологічних  умов в гірничопромислових районах спостерігаються при будівництві кар'єрів і відкритій розробці родовищ. Наявність поверхневих і підземних вод ускладнює і підвищує небезпеку робіт по розкриттю, та вийманні корисних копалин. Тому до початку гірських робіт і в їх процесі здійснюють заходи щодо осушення порідних масивів.

В природних умовах здатність вод до самоочищення достатньо велика, але небезмежна. Коли забруднення водоймищ досягає критичних значень, вода не тільки втрачає свої цінні біологічні властивості, але стає непридатною для побутових і навіть виробничих потреб. Забруднення вод приводить до загибелі флори і фауни поверхневих водоймищ.

Найпоширенішими методами очистки стічних вод є:

• механічні (відстійники, гідроциклони, центрифуги),
• фізико-механічні (нейтралізація, реагент на обробка, окислення, іонний обмін, сорбція, флотація),
• хімічні ,
• біологічні.
• термічні.

Найефективніше використовувати декілька методів в комплексі.

У даній дипломній роботі розглянуто негативний вплив гірничих розробок на повітряне середовище, водний басейн, ландшафт та на грунт. Крім того, було розглянуто радіаційний вплив гірничих розробок, та шумовий, електромагнітний та вібраційний вплив транспортного та виробничого обладнання. Тому необхідним є всіма можливими способами зменшити цей негативний вплив на природне середовище та на людину.

Для зниження негативної дії діючих підприємств галузі на оточуючуюче середовище необхідне здійснення комплексу заходів, що забезпечують:

- вдосконалення економічного механізму регулювання природокористування з урахуванням якнайповнішого віддзеркалення витрат на відшкодування збитку навколишньому середовищу;

- створення галузевої екологічної фундації на основі існуючої законодавчої і нормативної бази;