365 км (у межах області – 276 км), Ірпінь 162 км (у межах області – 43 км), Здвиж 144 км (у межах області – 38 км); притоки Прип’яті – Уборть 292 км (у межах області – 171 км), Словечна 158 км (у межах області – 47 км), Уж 256 км (у межах області – 159 км); притоки Горині – Случ 451 км (у межах області – 181 км). Під болотами – 2,9% території області. Всі ріки належать до басейну Дніпра, вони не широкі і не глибокі, течія в них здебільшого спокійна, і протягом тривалого періоду вони використовуються для господарських потреб.
Область виділяється своєю лісистістю і наявністю перезволожених та заболочених земель. Ліси займають майже третину території, а за лісоресурсами, які становлять понад 200 млн. куб. м, область посідає перше місце в Україні. Рослинний світ Житомирщини характеризується великою різноманітністю флористичних комплексів і є джерелом цінних рослинно-сировинних ресурсів: лікарських, харчових, технічних, вітамінних тощо. На її території водиться 2783 види тварин, з яких 96 занесені до червоної книги України, а також знаходиться Поліський природний заповідник загальною площею 20,1 тис. га. Фауну його представляють більше 600 видів рослин, 40 видів звірів, 180 – птахів, 19 – риб.
Щодо ґрунтів, то на півночі області переважають дерново – підзолисті, болотні та піщані і супіщані, а на півдні – родючі чорноземи і сірі лесові ґрунти, які в цілому придатні для вирощування сільськогосподарських культур.
За фізико – географічними і грунтово – кліматичними умовами та практикою адміністративно – територіального управління область поділяється на 3 зони. Перша – лісостепова, до якої входять Андрушівський, Бердичівський, Любарський, Попільнянський, Ружинський і Чуднівський райони; друга, або перша поліська – Брусиловський, Дзержинський, Житомирський, Коростишівський, Новоград – Волинський, Черняхівський, Радомишльський і Овруцький райони; третя зона, або друга поліська – Барановський, Володарськ – Волинський, Ємільчинський, Коростенський, Лугинський, Малинський, Народницький, Олевський, Червоноармійський райони.