Чимало вітчизняних науковців проходять стажування та навчаються в університетах і соціологічних центрах Росії, США, Великобританії, Канади, Німеччини, Польщі та інших країн.

Перспективними і плідними є зв'язки, що передбачають обмін фахівцями, досвідом з теоретичних та емпіричних досліджень, а також спільні дослідні проекти із соціологічними фундаціями багатьох країн, зокрема: соціологічними службами Вашингтонського, Гарвардського, Каліфорнійського, Мічиганського університетів, університетом Квінз (Кінгстон), Інститутом суспільних наук Словацької АН, Ягеллонським університетом у Кракові, Інститутом етнології і антропології РАН (Росія), Міжнародною асоціацією дослідників масової комунікації, Європейською асоціацією експериментальної соціальної психології, Американським това-риством досліджень проблем особистості, Інститутом тендерних досліджень (Лондон), Інститутом відкритого суспільства (Будапешт), Гарвардським інститутом міжнародного розвитку, Міжнародним центром Улофа Пальме (Швеція), Інститутом соціології РАН (Росія), Всеросійським центром досліджень громадської думки, Вільним університетом, (Берлін), Міжнародною соціологічною асоціацією та іншими.

Поліпшенню рівня викладання соціології сприяє також створення державної атестаційної комісії (ДАК) та фахової ради із соціологічних наук, яка ставить досить високі вимоги до ліцензування вузів, що готують соціологів.

Серед завдань покращання соціологічної освіти головними є забезпечення адекватного змісту та ступеня розвитку сучасної науки викладання соціології та якісної, на рівні сучасних вимог, підготовки фахівців із соціології.

Виконання цих завдань гальмується низкою організаційних та методичних причин.