Проблемою соціально-економічного розвитку України, яка не знайшла остаточного вирішення протягом років економічних перетворень, є несприятливі умови для підприємницької діяльності.

Слабкий розвиток підприємницької активності обумовлений суттєвими вадами державного регулювання сфери господарської діяльності. До таких вад належать:

– відсутність стратегічно визначеної державної політики щодо крупного бізнесу і його взаємовідносин з державою, середнім та малим бізнесом;

– невизначеність та незрілість концепції розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва як структуроутворюючого та ринкоутворюючого чинника;

– недосконалість і незавершеність організаційної побудови системи підтримки малого і середнього підприємництва та цілковита недостатність її ресурсного (передусім фінансового) забезпечення; відсутні галузеві програми розвитку малого підприємництва, що мають бути складовими Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва;

– висока зарегульованість господарських відносин, низький рівень аналізу впливу проектів регуляторних актів на розвиток підприємництва, відсутність оцінки результативності регуляторних актів, недостатня активність громадськості щодо використання прав, наданих їм Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”;

– недостатнє нормативно-правове врегулювання процесу державної реєстрації, у тому числі для організації електронного взаємообміну інформацією між державними реєстраторами та органами, які здійснюють постановку суб’єктів господарювання на облік;

– невизначеність порядку сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування для суб’єктів малого підприємництва, що працюють за спеціальними режимами оподаткування; одночасна дія законодавчих актів, що регламентують застосування спеціальних режимів оподаткування та відносини у сфері соціального страхування, призвела до зростання фінансового навантаження на підприємців у кілька разів;