Грошовий мультиплікатор (тт) — це відношення грошової про­позиції до грошової бази:

Грошовий мультиплікатор можна подати через співвідношення готівка—депозити cr (коефіцієнт депонування) і резерви—депозити rr (норма резервування). Поділимо почленно чисельник і знаменник правої частини рівняння (3) на D (депозити) й отримаємо:

Коефіцієнт депонування грошей (cr), тобто величина співвідно­шення готівки і депозитів, визначається головно поведінкою насе­лення, котре вирішує, в якій пропорції воно триматиме гроші готів­кою і на депозитах.

Норма резервування (rr), тобто величина співвідношення банків­ських резервів і депозитів.

Грошовий мультип­лікатор не є сталою величиною. Він залежить від багатьох факторів, і його неможливо точно передбачити.

Згідно з визначенням грошового мультиплікатора пропозицію грошей можна подати як

 Попит на резерви банки можуть задовольнити з різних джерел. Пропозиція резе­рвів складається з позичкових і непозичкових резервів. Позичкові резерви — це резе­рви, що їх комерційні банки беруть у кредит у центрального банку. Непозичкові резе­рви — це резерви банківської системи, які створюються переважно центральним банком через операції на відкритому ринку за допомогою скупки цінних паперів.

Центральні банки, як правило, не сплачують комерційним банкам процент­ний дохід за рахунками, на яких зберігаються обов'язкові та надлишкові резерви.