Всі три названі списки об'єднуються в загальний список ці­лей і критеріїв (4), при допомозі якого і будуть оцінюватися альтер­нативні варіанти диверсифікації.

На наступному етапі портфельного аналізу складають роз­ширений список галузей, СЗГ (5), куди підприємство має намір диверсифікуватися (інтернаціоналізуватися).  Потім цей список скорочують, виходячи з оцінки можли­востей диверсифікаційних ресурсів, тобто із ресурсів, які може виділити підприємство на диверсифікацію. Отримують доступний список бажаних галузей, СЗГ (6).

На наступних трьох етапах (7,8,9) кожна із відібраних галу­зей, що залишились в доступному спису (6) аналізується по наступ­них напрямках:

- з точки зору економічних перспектив (зростання і прибутковість провідних кампаній галузі, оцінку їх потреб в інве­стиціях, щоб вийти в лідери тощо);

- конкурентні профілі здібно­стей (здібності, які слід мати, щоб утвердитись в лідерах даної галузі);

- ключові фактори успіху в даній галузі.

На черговому етапі (10) цілі і критерії із загального списку, сформованому на етапі (4), застосовуються до результатів аналізу на етапах 7,8,9. Внаслідок, зі списку доступних галузей, який став ефективним списком (10), відхиляються ті з галузей, які по всіх показниках гірші хоча б однієї іншої (список 11) і отримують прий­нятий список (12).