Набуття Україною незалежності, конституційне закріплення державного суверенітету, побудова демократичного суспільства, формування ринкової економіки на засадах різних форм власності – усе це складові трансформаційних перетворень, взаємопов’язані, взаємозумовлені, нерозривні одне від одного.
Трансформація не відбувається сама по собі, стихійно. Це – керований процес, управляти яким повинна держава через відповідні, уповноважені на те органи. Але і нині поширена думка про недоцільність державного управління ринковими перетвореннями, про доцільність надання їм вільного, стихійного характеру.
Після розпаду радянської імперії на початку 90-х pp. розпочалася нова ера, яка отримала назву "трансформація", що означало системні зміни від соціалізму у напрямку до ринкової економіки. Неоднозначні вихідні умови визначили різні підходи країн Центральної та Східної Європи до проведення реформ. Через 10 років існує значне різноманіття процесу трансформації. У той час, коли більшість країн Центральної та Східної Європи прагнуть отримати членство в Європейському Союзі, інші все ще приймають рішення щодо того, яку саме економічну систему треба обрати (наприклад, Росія), інші взагалі відмовилися від переходу до ринкової економіки (наприклад, Білорусь).
У цьому різноманітті трансформаційних процесів Україна посідає власне місце. Спочатку Україна вважалася однією з найсильніших пострадянських республік, але з 1992 року вона скотилася у прірву економічної депресії. З іншого боку, якщо спочатку її вважали потенційним центром етнічних конфліктів та політичної нестабільності, то потім Україна перетворилася на демократичне, миролюбне суспільство, яке чітко утвердилося серед нового європейського та світового ладу.
Ринкова трансформація регіональних соціально-економічних систем в умовах перехідного періоду виступає засобом зростання можливостей всіх суб'єктів їх інтересів, а саме особистих, групових, етнічних, регіональних, галузевих, державних тощо. Вона покликана забезпечувати інституційно-правові та організаційно-економічні передумови для раціонального використання наявного природно-ресурсного, виробничого та