- підвищена чутливість до фактору часу в процесах управління, здійснення своєчасних дій з динаміки ситуацій;

- посилення уваги до попередніх і наступних оцінок управлінських рішень і вибору альтернатив поведінки і діяльності;

- використання антикризового критерію якості рішень при їхній розробці і реалізації.

Механізм управління, що характеризує засоби впливу, також має свої особливості. Не завжди звичайні засоби впливу дають необхідний ефекту передкризовій чи кризовій ситуації.

У механізмі антикризового управління пріоритети повинні віддаватися:

- мотивуванню, орієнтованому на антикризові заходи;

- економії ресурсів;

- запобіганню помилок;

- обережності;

- установкам на оптимізм і впевненість, соціально-психологічну стабільність діяльності;

- інтеграції з цінностей професіоналізму;

- ініціативності у вирішенні проблем і пошуку найкращих варіантів розвитку;

- корпоративності, взаємоприйнятності, пошуку і підтримці інновацій.

- глибокому аналізу ситуацій;

- професіоналізму й ін.

Усе це в сукупності повинно знайти відображення в стилі управління, який треба розуміти не тільки як характеристику діяльності менеджера, але і як узагальнену характеристику всього управління.

Стиль антикризового управління повинен характеризуватися: професійною довірою, цілеспрямованістю, антибюрократичністю, дослідницьким підходом, самоорганізацією, прийняттям відповідальності.