Проблемним питанням є визначення послідовності етапів діяльності керівництва підприємства з метою мобілізації кадрового потенціалу на реалізацію плану подолання кризових явищ.

Першим етапом є:

- так звана «фаза агітації», що передбачає створення у персоналу відчуття «стратегічного дискомфорту», пов’язаного з  усвідомленням того, що доля кожного робітника залежить від виживання підприємства;

- формування іміджу надійного та впливового лідера;

- встановлення ефективних комунікацій між антикризовим управляючим та колективом підприємства.

Другим етапом є «фаза професійного зростання»:

- створення умов для підвищення кваліфікації персоналу;

- підтримання процесів навчання;

- забезпечення високого рівня мотивації;

- формулювання нових місії та бачення;

- емоційна підтримка робітників підприємства.

«Фаза інтеграції» передбачає створення нових рольових моделей, їх творчий розвиток та удосконалення; вибір та реалізація проектів, в яких втілюються перспективні ідеї, що дозволяють об’єднати зусилля всіх робітників.

Окремої уваги заслуговує визначення рис антикризового менеджера. Антикризові керівники повинні: бути обізнаними про стан справ на підприємств; розуміти природу та специфічні властивості кризових явищ; використовувати різні джерела інформації; координувати роботу різних підсистем підприємства, володіти мистецтвом мотивації, мати навички ведення переговорів та подолання конфліктів. Основними рисами таких керівників мають бути: гнучкість поведінки, витривалість, тактичність, відповідальність, вміння навчатись на помилках, комунікабельність. 

Визначальну роль в умовах кризи відіграє підрозділ управління персоналом. До складу такого підрозділу можуть входити робітники відділу кадрів, відділу навчання  та оцінки персоналу, відділу організації та оплати праці. Головною метою діяльності  цього підрозділу  є збереження кваліфікованих робітників. Основними функціями цього підрозділу  є:  забезпечення кадрами виробничої програми, аналіз плинності кадрів та дисципліни праці, навчання та підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів, узагальнення досвіду кращих робітників, об’єктивна оцінка результатів діяльності кожного робітника для підтримки ефективної мотивації його праці.