1. Економічна суть митно-тарифного регулювання ЗЕД

Методи регулювання зовнішньої торгівлі можна розділити на такі:

- тарифні (митні), що ґрунтуються на використанні митних тарифів;

- нетарифні - квоти, ліцензії, субсидії, демпінг та ін.

Тарифні методи за суттю є економічними і діють через ринковий механізм, вони спрямовані на здешевлення експорту, подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників ЗЕД.

Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.

Мета тарифного регулювання полягає:

1. В покращенні конкурентних умов в імпортуючій країні;

2. І головне - в захисті національної промисловості, здоров'я населення, охороні навколишнього середовища, моралі, релігії і національній безпеці.

Нетарифні обмеження являються заходами прихованого протекціонізму. На думку спеціалістів, у зовнішній торгівлі використовуються більше 50 таких заходів і можуть здійснюватися як через адміністративні, так і фінансові інструменти регулювання.

До нетарифних засобів регулювання ЗЕД відносяться кількісні обмеження, інші нетарифні засоби, торговельно-політичні засоби стимулювання експорту. Кількісні обмеження включають квотування і ліцензування.

Окрім кількісних, до нетарифних засобів відносяться також ускладнення митних процедур, збільшення кількості необхідної документації, підвищення вимог до якості упаковки і маркірування, встановлення фітосанітарного, ветеринарного і інших видів санітарного і екологічного контролю. До цих засобів відносяться також різноманітні податки на імпорт і експорт понад мито, валютні обмеження, пов'язані з одержанням дозволу на використання валюти для імпортної закупівлі, різноманітні адміністративні, прикордонні збори.