необхідність знати також обсяги такої торгівлі і переміщення товарів, у тім числі й у тих випадках, коли останні не обкладалися ніякими податками.

Якби кожна країна виробляла обмежену кількість видів товарів, то не було б особливої необхідності в існуванні будь-якої спеціальної номенклатури товарів. Але функціонування економіки практично будь-якої країни припускає імпорт і експорт декількох тисяч різних видів товарів. Тобто має місце потрібність розмежування товарів між собою, що без існування певним чином упорядкованого переліку даних товарів зробити украй важко. Тому тільки чітка систематизація товарів дозволяє уникнути можливих труднощів при їх ідентифікації та класифікації або кодуванні. Тобто необхідність в існуванні в який-небудь систематизованій формі переліку товарів, що обертаються у зовнішньої торгівлі, вважається очевидною. При цьому, під кодуванням розуміється встановлення місця кожного виробу в певному систематизованому переліку виробів – класифікаторі, і після того, присвоєння йому визначеної умовної позначки – коду.

Перші системи класифікації товарів були прості і, в більшості випадків, являли собою не більш ніж алфавітний перелік товарів, до яких застосовувалася та чи інша ставка мита (податку), або які були звільнені від їхньої сплати. Однак у міру збільшення кількості різних ставок мита чи звільнень від його сплати, одночасно зі збільшенням алфавітних переліків товарів, був усвідомлений той факт, що більш вигідною і зручною була б така їх класифікація, що ґрунтувалася б на критерії, відмінному від принципу подібності товару з порядком, застосовуваним в області митного оподатковування. Тому з'явилися митні тарифи (класифікатори), засновані на критерії істоти чи характеру товару, а не на його податковому статусу. З їх допомогою визначений для сплати мита товар ідентифікувався в рамках відповідної класифікаційної системи.

Одночасно, у зв'язку з ростом обсягу і значення міжнародної торгівлі, стало очевидним, що через розходження в національних митних тарифах виникає безліч проблем, зв'язаних з порядком і внутрішньою структурою розділів і товарних позицій тарифних номенклатур, назвами та визначеннями (описами) товарів і, навіть, з класифікаційними принципами, що лежать у основі тих чи інших тарифних номенклатур. Деякі національні тарифи були розроблені лише в самій загальній формі, інші – спочатку складені на повній методологічній основі, що згодом неодноразово піддавалася видозмінам у силу прийнятих національних протекціоністських мір, міжнародних комерційних чи багатосторонніх