Розділ 1. Теоретична частина

1.19 Макроекономічні механізми регулювання заробітної плати

Макроекономіка - це розділ економічної теорії, в якому досліджується функціонування національної економіки як єдиного цілого.

Теоретичною основою державного регулювання економіки є кейнсіанська теорія. Але поряд з нею в макроекономічній науці широке визначення дістали інші теорії, які обмежують економічні функції держави або обстоюють ідею про державне невтручання в економіку. Викладання основних положень цих теорій дає можливість розкрити весь спектр сучасних уявлень про механізм макроекономічного регулювання та роль держави в цьому механізмі.

Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією) [5,c.118].

Це явище було помічене давно вченими-економістами, особливо коли почастішали періодичні економічні кризи торгові, фінансово-кредитні, а потім і промислові. Спочатку вони охопили окремі найрозвинутіші країни (насамперед Англію), а згодом набули характеру світових криз. Циклічний розвиток економіки став предметом дослідження багатьох учених-економістів.

Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить не прямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.