Загалом за 2005—2011 роки Україну залишили 270 докторів і 640 кандидатів наук, чверть котрих — фахівці молодші 40 років, а третина — у віці 41—50 років.

Ще одна дуже важлива ознака зубожіння — вельми низька народжуваність. Звісно, це спричинено не лише бідністю: жінки в дуже благополучних країнах не погоджуються обмежувати свої інтереси внутріродинною сферою, та й в Україні сумарний коефіцієнт народжуваності знизився до рівня, який не забезпечує навіть простого відтворення поколінь, ще в 1960-х роках. Унаслідок цього змінилася віково-статева структура населення. Зокрема, низькою стала питома вага осіб активного репродуктивного віку (16—29 років), що безпосередньо позначається нині на кількості не лише народжених, а й померлих. 

За результатами аналізу статевовікової піраміди бідного населення (рис. 2.6), найвищі рівні бідності характерні для дітей віком до 16 років (незалежно від їхньої статі) і жінок у віці понад 75 років. Зниження рівнів бідності починається у чоловіків від 35 років, а у жінок – від 40 років. Найнижчі рівні бідності, відповідно до побудованої піраміди, характерні для чоловіків 60–65 років і жінок 50–60 років. Саме в цьому віці люди досягають найвищого кар’єрного рівня, а після настання пенсійного віку (55 років для жінок і 60 – для чоловіків) ще продовжують працювати, одночасно отримуючи і заробітну плату, і пенсію в повному обсязі.

Останніми роками процес зниження народжуваності стрімко прискорився. І це — вже результат випереджаючого падіння рівня життя родин з дітьми, розриву між реальними умовами життя та сформованими стандартами, непевності в майбутньому. Молоді сім’ї дедалі частіше відмовляються від народження не лише третьої чи другої, а й єдиної дитини.