Особливий аспект проблеми полягає у вимірюванні показників бідності та оцінці ефективності заходів по боротьбі з бідністю на регіональному рівні. В силу все більшої економічної самостійності регіонів, наявності суттєвих відмінностей у соціально-економічному стані населення сьогодні дуже актуальною є розробка регіональних заходів скорочення бідності.

Це, в свою чергу, вимагає побудови певних економічних моделей для рівня регіонів, які б могли пов’язати, наприклад, показники бідності з основними економічними та соціальними показниками розвитку регіонів. Таки моделі дозволили б виділити для кожного регіону найбільш важливі напрямки роботи для скорочення бідності.

Для адекватного аналізу бідності на регіональному рівні необхідно розробити систему індикаторів (економічних, соціальних, демографічних), які можна б було використовувати за кореляти бідності. Крім того, особливу увагу слід звернути на більш детальний аналіз ступеню економічної нерівності населення регіонів, еластичності показників нерівності і бідності по основних факторах. Показники нерівності доцільно розраховувати по компонентах доходів (заробітна плата, доходи від підприємництва, сума пільг та ін.) та по окремих соціально- економічних групах населення [22,с.104].

Перелічені проблеми є предметом досліджень фахівців наукових організацій і державних установ, які мають відношення до розробки заходів соціальної політики в Україні, окремі напрямки роботи відображені в Комплексної програми забезпечення реалізації Стратегії подолання бідності [16,с.79].

Економічне зростання є необхідною умовою для скорочення бідності як для держави в цілому, так і для окремих регіонів. Але при відсутності певних макроекономічних та соціальних умов, значному ступені економічної нерівності населення, економічне зростання може супроводжуватись зростанням рівня та масштабів бідності. Для розробки ефективних заходів скорочення бідності необхідно забезпечити надійне вимірювання економічної нерівності та бідності на державному і регіональному рівнях,