Аналогічні обмеження або деякі з них містяться і в статутах таких міжнародних організацій, як МБРР, МФК, МАР.

Отже, проаналізувавши особливості та роль наднаціональності MEO у забезпеченні сталого розвитку України, а також позитивні та негативні аспекти співпраці країн з наднаціональними MEO, можна сформулювати ряд висновків та рекомендацій для подальшого творення економічної політики співпраці України з MEO.

Попри всі недоліки членства в наднаціональних міжнародних організаціях, неможливо відмовитися від міжнародного співробітництва, особливо в період інтеграційних процесів у світі, а реалізація рішень MEO і до цього часу є одним із основних чинників творення і становлення глобальної економічної системи, інтеграції в цю систему національних економік.

У співпраці міжнародних економічних організацій з Україною остання виступає типовою країною-позичальницею, а тому повинна реалізовувати наднаціональні рішення, навіть ті, які не викликають «особливого ентузіазму».

Наша держава, у свою чергу, хотіла б не співпрацювати з на  статуту СНД тощо, проте, зважаючи навіть на такі недоліки членства в міжнародних організаціях, Україна повинна розвивати міжнародні зв´язки, а особливо в період процесів глобалізації. Від співпраці України з MEO залежить не тільки розвиток держави та її економічної сфери, а й реалії та перспективи діяльності держави на світовій арені.

Для вирішення ситуації, що склалася Україна повинна провести насамперед реструктуризацію законодавчої системи та раціональну економічну реформу, але в цій роботі державі потрібно врахувати аспект світової кризи. Тому для України вкрай необхідно зорієнтуватися на узгодженні національного законодавства з міжнародними нормами права, тобто з одночасним урахуванням наднаціональності MEO.