Слід відзначити, що методи розрахунку амортизації від залишкової вартості помітно подовжують термін амортизації, що в умовах інфляції призводить до втрати реальної вартості основних фондів. Ці два методи є не зовсім зручними, оскільки, крім збільшення розрахунків, нічого не несуть, проте збільшують період амортизації у три рази.

При нарахуванні амортизаційних відрахувань кумулятивним методом за 4 роки нерівномірно списується вся амортизаційна вартість основних фондів, причому за перші 2 роки – 63%, термін амортизації дорівнює тривалості корисного використання і не залежить від вартості кожного об’єкта основних засобів. Отже, розрахунок показує, що найбільш корисним для підприємств є кумулятивний метод, але він не забезпечує рівномірного внесення амортизаційних витрат у собівартість, що забезпечується прямолінійним методом, у свою чергу прямолінійний метод є менш вигідним (близько 13%).

Сьогодні, коли підприємство мають право вибрати метод нарахування амортизації, економічні служби зобов’язані підібрати найбільш прийнятний метод для підприємства з урахуванням його діяльності, фактичного стану основних фондів і ціни на продукцію чи послуги підприємства.

Коли обрані методи або встановлені норми амортизації не повністю забезпечують очікувані економічні вигоди від використання об’єкта основних засобів, дозволяється здійснювати їх корегування.

Наприклад, 1 липня 2009 року підприємство для адміністративних потреб придбало персональний комп’ютер вартістю 5000 грн. Для нарахування амортизації прийнятий прямолінійний метод. Норму амортизації розраховано виходячи з терміну корисного використання комп’ютера (5 років) і його ліквідаційної вартості (800 грн.).

1 січня 2011 року ухвалено рішення про зміну методу нарахування амортизації на метод прискореного зменшення залишкової вартості зі збільшенням терміну корисного використання до 8 років і зменшенням ліквідаційної вартості до 600 грн.