Незважаючи на те, що перспективи текстильної промисловості досить гарні, іноземні інвестори стикалися в українській текстильній промисловості з ускладненнями під час отримання експортної ліцензії на товари від Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України. До речі, українські та іноземні експортери отримують ці ліцензії, наприклад, у Польщі або Угорщині протягом одного дня, а в Україні їм доводиться чекати близько трьох тижнів. Через величезність управлінського персоналу, повільну процедуру, а також часто через різні обмежувальні перепони в одержанні цих ліцензій для деяких категорій товарів використовується лише 20% можливого експорту до Європейського Союзу.

Велика конкуренція на світових ринках текстилю вимагає від виробників та експортерів відразу реагувати на попит на ринку та бути спроможними поставити продукцію протягом короткого часу. У цьому сенсі українська продукція ще не може конкурувати з іноземною продукцією. Якщо Україна бажає підвищувати свій економічний потенціал та розвивати конкурентоспроможне виробництво, використовуючи великі можливості Європейського ринку, експортні процедури вона має прискорювати і спрощувати.

Сільськогосподарський сектор України, який володіє 30% світових запасів родючої землі, вважається одним зі стратегічних секторів української економіки з необмеженим потенціалом експорту продукції. У сільськогосподарському секторі часто встановлюються експортні обмеження, здійснюється конфіскація врожаю та застосовуються показові ціни, що разом майже унеможливлює іноземне інвестування. Тут необхідний більш лібералізований підхід і якнайменше втручання з боку держави, що дасть змогу підвищити сільськогосподарський потенціал України.