До пристроїв внутрішньої пам'яті відноситься постійна пам'ять (ROM), перепрограмувальна постійна пам'ять (Flash Memory), пам'ять CMOS RAM, що заряджаеться від батарейки, відеопам'ять і деякі інші види пам'яті.

Постійна пам'ять (ПЗП, англ. ROM, Read Only Memory — пам'ять тільки для читання) —це енергонезалежна пам'ять, використовується для зберігання даних, які ніколи не зажадають зміни. Зміст пам'яті спеціальним образом “зашивається” у пристрої при його виготовленні для постійного зберігання. Із ПЗП можна тільки читати.

Насамперед у постійну пам'ять записують програму керування роботою самого процесора. У ПЗП перебувають програми керування дисплеєм, клавіатурою, принтером, зовнішньою пам'яттю, програми запуску й зупинки комп'ютера, тестування пристроїв. Найважливіша мікросхема постійної або Flash-пам'яті – є модуль BIOS.

BIOS (Basic Input/Output System – базова система висновку-виводу-вводу-виводу) – це сукупність програм, призначених для:

  - автоматичного тестування пристроїв після включення живлення комп'ютера;

   - завантаження операційної системи в оперативну пам'ять.

CMOS RAM — це пам'ять із невисокою швидкодією й мінімальним енергоспоживанням від батарейки. Використовується для зберігання інформації про конфігурацію й склад устаткування комп'ютера, а також про режими його роботи.

Вміст CMOS змінюється спеціальною програмою Setup, що перебуває в BIOS Для зберігання графічної інформації використовується відеопам'ять. Відеопам'ять (VRAM) — це різновид оперативного ЗП, у якому зберігаються закодовані зображення. Цей ЗП організований так, що його вміст доступний відразу двом пристроям — процесору й дисплею. Тому зображення на екрані міняється одночасно з відновленням відеоданих у пам'яті.