Перший (1972 — 1977) — час відносної стабілізації, протягом якого число зареєстрованих злочинів становило середньому 140 тисяч щороку, а середньорічний темп приросту дорівнював +1,7 %.

Другий (1978 — 1983) — час значного зростання рівня злочинності, протягом якого число зареєстрованих злочинів зросло з 142 тисяч у 1972 році до 237 тисяч у 1983 році, середньорічний темп приросту становив 9,0%.

Третій (1984 — 1988) — час відносної стабілізації зареєстрованих злочинів. Середній рівень злочинності на цей період — 242 тисячі, середньорічний темп приросту + 0,6 %.

Четвертий (1989 — 1995) — час стрімкого зростання числа зареєстрованих злочинів. За ці роки рівень злочинності збільшився у 2,6 рази при середньорічному темпі приросту + 15,1 %.

П’ятий (1996 — 2002) — період стабілізації та поступового зменшення кількості зареєстрованих злочинів. Цей показник скоротився з 642 до 450 тисяч злочинів. Темп скорочення в середньому за рік становив 3,4 % [10], [11].

Якщо проаналізувати динаміку злочинності в Україні з 1996 року по 2002 рік, оперуючи даними офіційної кримінальної статистики, то варто констатувати істотне зменшення рівня злочинності (абсолютної кількості зроблених злочинів).