У сучасних умовах державне регулювання економіки покликане вирішувати такі завдання: стимулювання економічного зростання; регулювання зайнятості; заохочення прогресивних зрушень у галузевій і регіональній структурі економіки; підтримання експорту. Ринкова економіка розвинених країн на сучасному етапі - це поєднання таких важелів підприємництва, як конкуренція, попит і пропозиція, вільне ціноутворення з вивіреною стратегічною політикою державного регулювання економічних процесів.

Адміністративні методи базуються на силі державної влади і не пов’язані зі створенням додаткових матеріальних стимулів чи небезпекою фінансових збитків, тому що в їх основу покладено прийняття державою обов’язкових рішень для здійснення прямого впливу на об’єкт регулювання шляхом одностороннього визначення завдань. Ці методи - перешкоджають отриманню нашою країною статусу країни з ринковою економікою та стає на заваді процесам прийняття її до СОТ.

У перехідний період зміни форм власності держава залишається досить вагомим акціонером. Утримуючи контрольні пакети акцій АТ, держава на правах власника визначає умови функціонування своєї власності і встановлює критерії її ефективності, виходячи не з принципів підприємництва, а з огляду на сутність та інституціональні завдання саме державної власності, що не існує у світовій практиці.

Ринкові методи державного регулювання прийнятніші і демократичніші. Своїм об’єктом вони визначають фінансову систему суб’єктів господарювання і проводяться в рамках грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики. В їх основу покладено використання таких економічних підойм і стимулів, як ціна, кредит, прибуток; їх зміст не передбачає прямого впливу на об’єкти регулювання, а лише створює для них таку економічну ситуацію, яка б диктувала їм відповідну поведінку з метою досягнення позитивних економічних результатів, тобто стимулювання економічного зацікавлення.