Дослідження відносин - оцінювання та інтерпретування повного спектра поглядів, відчуттів, емоцій, переконань, вірувань, які характерні для кожного окремого сегмента суспільства і формуються стосовно певних товарів, організацій і т. ін. Такі дослідження допомагають оцінити те, що люди говорять з конкретного приводу (вербальний вираз), що думають, як ставляться (ментальне і когнітивне сприйняття), що відчувають (емоції) і як мають діяти (мотиваційні і спонукальні чинники).
До неформальних методів збирання інформації належать також поштові повідомлення, мережеві джерела, звіти з місць.
Формальні методи (табл. 1) здатні давати користь лише за умов, коли предмет і цілі дослідження чітко визначені ще до вибору техніки дослідження.
Таблиця 1
Формальні методи збирання інформації у паблік рилейшнз
|
Метод |
Характеристика методу |
|
1. Аналіз вторинної інформації |
Оброблення вторинної інформації щодо стану ринку, громадської думки, засобів масової інформації, яку можна отримати в комерційних організаціях, державних установах, громадських організаціях, в Інтернет тощо |
|
2. Кейси (Case Studies) |
Включають формальне дослідження найуспішніших практик, корисне для порівняння ефективних стратегій та їх застосування. Можна або розробити кейси власноруч і запропонувати активним представникам цільових аудиторій їх вирішити, або зібрати ті, що розроблені іншими компаніями, і з них вибрати для себе оптимальне рішення певної проблеми. Можуть використовуватися систематичні |
|
3. Методи перевірки читабельності тексту |
Створений текст ПР-повідомлення аналізується щодо зрозумілості цільовій аудиторії. Для цього використовуються індекс Ганнінга, формула читабельності тексту Флеша та інші методи. Вони дуже прості в застосуванні, можуть застосовуватися навіть людьми без спеціальних навиків, безкоштовні |
|
4. Методи попереднього тестування |
Використовуються для попереднього визначення реакції цільової аудиторії на розроблені ПР-акції |
|
5. Контент-аналіз |
Дає можливість оцінити висвітлення діяльності підприємства організації у засобах масової інформації, забезпечує інформацією про конкурентів, про новітні напрями і тенденції у певній сфері. Базова ідея контент-аналізу ЗМІ — концепт позитивного/ негативного/нейтрального рейтингу ПР-матеріалів, які в них подавалися. Припускається, що позитивна інформація веде до досягнення мети, а нейтральна принаймні підвищує обізнаність. Проте позитивна/негативна/нейтральна характеристика стикається з проблемою обґрунтованості та значення. На теперішній час існує багато методик проведення контент-аналізу, але більшість із них має суб’єктивний характер. |