Практика стратегічного аналізу довела необхідність використання групування підприємств для підвищення якості здобутих аналітичних даних.

Стратегічна група конкурентів - це певна кількість підприємств, які займають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних й тих самих конкурентних переваг і однаковими методами.

Підприємства опиняються в одній і тій самій стратегічній групі, якщо вони відповідають будь-якій із зазначених вимог [15,с.106]:

- близька структура асортименту продукції;

- використання однієї системи розподілу;

- однакові тип і ступінь вертикальної інтеграції;

- пропонування покупцям аналогічних послуг та технічної допомоги в експлуатації;

- цілеспрямованість на одних замовників;

- задоволення потреб покупців, що потребують однакових особливостей у виробах;

- використання подібних прийомів у засобах масової реклами;

- ідентичні технологічні підходи до виготовлення та обслуговування продуктів або надання послуг;

- робота в одному інтервалі параметрів «ціна-якість»;

- ідентичні стратегічні орієнтири та механізм їх досягнення;

- однакова поведінка на ринку.

Основними конкурентами є підприємства, що входять до складу однієї стратегічної групи, але якщо стратегічні групи займають на карті близьке положення, спостерігається конкуренція і між підприємствами різних стратегічних груп. Посилення або ослаблення позицій окремих груп і підприємств усередині групи пов’язано з набуттям або втратою окремих конкурентних переваг. Зміни характеристик підприємств можуть створювати умови для переходу їх з одної стратегічної групи до іншої. Перехід до іншої групи потребує перегляду стратегічного балансу, цілей та стратегій підприємства. Особливе значення має оцінка місця та ролі підприємства в новій для нього стратегічній групі, а також аналіз нових конкурентів.