Не треба забувати, що сьогодні процес навчання – це не просто освітнє середовище (якщо навіть воно оптимально побудоване педагогами-професіоналами), але й спеціально організований простір для засвоєння різних видів та форм людської діяльності, в якому студент оволодіває не тільки науковими та професійними знаннями, але й досвідом емоційно-ціннісного ставлення до людей, речей, досвідом спілкування, взаємодії. Студент-«пізнавач» перетворюється на студента-«діяча».
Таким чином, в педагогічній діяльності відбувається зміщення акцентів з безпосереднього викладання та виховання на організацію діяльності студентів. Це передбачає, що в своїй повсякденній роботі викладач розв’язує такі організаційно-управлінські задачі:
аналіз та рефлексія всього педагогічного процесу, його елементів та труднощів, що з’явились;
будування (цілепокладання та планування) педагогічного процесу;
прогнозування результатів та наслідків прийнятих рішень;
прийняття управлінських рішень, зокрема – вибору шляхів розв’язання проблеми, вибір засобів для досягнення поставленої мети;
реалізація різноманітних варіантів освітнього процесу, що, зокрема, потрібно в процесі індивідуалізації навчання;
організація інформаційних (прямих та зворотних) зв’язків з іншими учасниками освітнього процесу;
корекція протікання педагогічного процесу на основі поточної рефлексії.