Однак, така класифікація має і свої недоліки:

- Відсутність можливості локалізувати витрати стосовно організаційно-структурних підрозділів підприємства, які на практиці здійснюють процес підготовки та освоєння виробництва нової продукції. У результаті відбувається розмивання сфер відповідальності підрозділів і посадових осіб за окремі групи витрат, які належать до їх компетенції.

-  Важкість, а інколи й неможливість точного формування та планування витрат за етапами процесу підготовки та освоєння нової продукції і, як наслідок, складність регулювання відхилень, що виникають.

На практиці, межі між окремими стадіями процесу підготовки та освоєння виробництва нової продукції є доволі умовними і динамічними. При існуючій на підприємстві організації облікових і калькуляційних робіт вони визначаються ступенем деталізації обліку, вибором об'єктів калькулювання і, врешті-решт, суб'єктивною думкою бухгалтера.

В зв'язку з цим нами виокремлено шість основних об'єктивних характеристик, які виділяють витрати на підготовку та освоєння виробництва в структурі сукупних витрат підприємства.

Визначені характеристики полягають в тому, що ці витрати:

- є витратами окремого виду діяльності, спрямованої на підготовку до серійного/масового виробництва продукції, яка виділяється зі всієї сукупності функцій інших видів діяльності підприємства: постачання, обслуговування виробництва, управління, фінансово-збутова діяльність тощо;

- є витратами зі створення споживчої вартості - готової продукції на відміну від витрат, пов'язаних із рухом готових виробів до споживача через сферу обігу;

- виникають безпосередньо у зв'язку з підготовкою до виробництва певного виробу. Це спричиняє необхідність нормування таких витрат, контролю за дотриманням встановлених норм витрачання ресурсів, а також формування планової і фактичної собівартості готової продукції;