Методи обчислення вхідної, вихідної та середньорічної виробничої потужності
3

Розділ 1. Теоретична частина

 

1.1 (57)  Методи обчислення вхідної, вихідної та середньорічної виробничої потужності

 

 

Розрахунок виробничої потужності заводу ведеться по всім його підрозділам у наступній послідовності:

- за агрегатів та групам технологічного обладнання;

- за виробничим ділянкам;

- за основними цехами заводу в цілому.

Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю провідних цехів, дільниць, агрегатів. До ведучих відносяться цехи, дільниці, агрегати, в яких виконуються основні найбільш трудомісткі технологічні процеси та операції з виготовлення виробів або напівфабрикатів.

Вимірюється виробнича потужність, як правило, у натуральних або умовно-натуральних одиницях. Так потужність текстильних підприємств визначається максимально можливим випуском тканин в погонних і квадратних метрах, прядильних фабрик - в тоннах пряжі, цеглі заводів - в тис. штук умовної цегли, металургійних комбінатів - в тоннах виплавленої сталі і т. п.

Використання натуральних показників для вимірювання виробничої потужності можливо тільки на вузькоспеціалізованих підприємствах, що випускають однорідну нескладну продукцію. При багатономенклатурним виробництві сумарна потужність підприємства визначається в грошовому вираженні.

При розрахунку виробничої потужності потрібно виходити з наявного обладнання і площ, передової організації виробництва, застосування повноцінного сировини, найбільш досконалих інструментів і пристроїв, режиму роботи підприємства.

Виробнича потужність підприємства визначається потужністю провідних підрозділів (цехів, дільниць) або агрегатів і установок. Такий підхід до визначення виробничої потужності дозволяє виявити несупряжених потужностей ведучих та допоміжних виробництв і агрегатів і розробити план організаційно-технічних заходів щодо їх вирівнюванню.