Найбільш відкритою для банків є молодь віком від 18 до 29 років, яка, на відміну від людей старшого віку, частіше довіряє свої заощадження банкам. При цьому серед опитаних віком старше 60 років 43% не тримають заощаджень у банках.

У короткостроковому або в середньостроковому періоді відновлення довіри означатиме переспрямування грошових потоків з тіньової частини економіки в банківський сектор, як коштів фізичних осіб, так і коштів підприємств. У більш довгостроковій перспективі це означатиме залучення заощаджень населення у банківський сектор, що дозволить українській банківській системі функціонувати так, як ці системи функціонують в розвинених країнах, і за допомогою цих грошових заощаджень фінансувати інвестиційні проекти.

Відновлення та підвищення довіри до банківського сектору можна стимулювати за допомогою реформування системи гарантування вкладів, підвищення ролі державних банків та забезпечення рефінансування приватних банків, які мають тимчасові труднощі із платоспроможністю, підсилення підтримки для банків із національним капіталом з боку монетарної влади України, ніж для банків із переважанням іноземного капіталу. 

3.3. Шляхи стимулювання активності банків з перетворення заощаджень в інвестиції

  Якщо в країні сприятливий інвестиційний клімат, коли велика частина заощаджень трансформується в інвестиції, то спостерігається економічне зростання. Це і пояснює те, що для економік з низьким рівнем доходів характерна недовіра до фінансових інститутів, що веде до накопичення неорганізованих заощаджень на руках у населення і, відповідно, накладення обмежень на ріст доходів. Так наприкінці 2008 – початку 2009 років відбувся масовий відтік вкладів, не допомогла навіть сумнівна з токи зору законності заборона дострокового зняття депозитів з боку НБУ – за оцінками різних експертів, за межами кредитно-ощадної системи, на руках населення сконцентрувалося в перерахунку на конвертовану валюту до 70 млрд  доларів, з них не менше 50 млрд  – у готівковій іноземній валюті. Таким чином, в Україні існує потенційна