Саменеджмент
1) Концептуальний підхід до самоменеджменту Зайверта .
Самоменеджмент – це послідовне и цілеспрямоване використання ефективних методів, прийомів і технологій самореалізації і саморозвитку свого творчого потенціалу.
Описані в літературі концепції самоменеджменту будуються на визначеній ідеї, навколо якої формується система методик і прийомів роботи над собою для реалізації цієї ідеї.
1.У концепції Лотара Зайверта – це ідея економії свого часу. яка заснована на ідеї керування своїм часом. Ця концепція, на наш погляд, найбільш раціональна й універсальна, тому що вона містить у собі найбільш важливі моменти з інших концепцій і одночасно Зайверт дає відпрацьовані і багаторазово випробувані методи роботи над собою, які не вимагають особливих мудрувань, багаторазового тестування і придатні для використання в повсякденній практиці Відповідно до визначення Зайверта, Самоменеджмент являє собою послідовне і цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці для того, щоб оптимально і зі змістом використовувати свій час, тобто по своїй суті це time management.
2)Концепція особистих обмежень Вудконса і Френсіса
Відповідно до концепції М.Вудкока і Д.Френсіса, самоменеджмент – це
всебічний спосіб перевірки своїх власних можливостей і обмежень і пошуку реальних шляхів розвитку особистісних і ділових якостей [1].
Можливості:
- здатність керувати собою; - розумні особисті цінності; - чіткі особисті цілі;
- постійне підвищення особистого професійного рівня; - розвиток навичок рішення проблем; - винахідливість і здатність до інновацій;
- здатність впливати на оточуючих людей; - знання управлінських підходів; - уміння керувати колективом;
- уміння навчати і розвивати підлеглих; - здатність формувати і розвивати ефективні робочі групи.
Обмеження – це фактори, що стримують потенціал і результати роботи окремого менеджера чи групи (організації) у цілому.
Відповідно, це такі обмеження:
-нездатність керувати собою;
-розмиті особисті цінності;
-неясні особисті цілі;
-зупинений саморозвиток;
-недостатність навичок вирішувати проблеми;
-відсутність творчого підходу;
-невміння впливати на людей;
-недостатнє розуміння суті управлінської праці;
-слабкі навички керівництва;
-невміння навчати;
-низька здатність формувати колектив. Наприклад: