У 1728 р. Монтеск’є став членом Французької академії, а пізніше був обраний в лондонську і берлінську академії. Протягом 1728-1731 рр. Монтеск’є подорожував по Європі для того, щоб досліджувати політико-правові інститути інших держав. Він відвідав такі країни як Пруссію, Італію, Нідерланди та півтора роки прожив в Англії. Помер Шарль Монтеск’є 10 лютого 1755 р. в Парижі. Причиною смерті стала пневмонія. Поховали його в соборі св. Сюльпіція.

У 1721 р. вийшла одна з найперших значних праць Шарля Луї – «Перські листи» під вигаданим прізвищем автора. Цей роман приніс Монтеск’є славу як художнику слова. Коли Монтеск’є переїхав в Париж, він продовжив займатися творчою діяльністю. Тоді ж (1726 р.) вийшли дві роботи «Кнідський храм» та «Подорож в Пафос», а також поема в прозі «Подорож в Париж», яка за змістом і формою нагадувала «Перські листи». Цим поемам сам автор не надавав великого значення, оскільки його більше цікавила дослідна праця в галузі історичних та юридичних наук.

У 1734 р. виходять «Роздуми про причини величі і падіння римлян». У даному творі автор намагався довести на прикладі римської історії, що тільки там, де громадяни вільні і незалежні, де панують республіканські звичаї, суспільство може успішно розвиватися.

В кінці жовтня 1948 р. у Женеві  було надруковано анонімно перший невеликий тираж двотомника «Про дух законів». Ця книга стала взірцем всіх наукових і літературних праць Монтеск’є, над якою він працював двадцять років. Вона складається з 32 книг по 20 і більше глав. У ній Монтеск’є критикує феодально-релігійний підхід до суспільства і його закономірностей, викриває феодально-станову монархію, виступає проти реакційних династичних воєн.

Незадовго перед смертю в 1753 р, Шарль Луї Монтеск’є написав останній твір  «Досвід про смак» , який був опублікований вже посмертно в 7 томі «Енциклопедії» (1757 р.).