Можна стверджувати, що український бізнес проявляє до принципів ощадливого виробництва дуже великий інтерес. Це довів, зокрема, проведений 4 червня 2009 року Києво-Могилянською бізнес-школою Круглий стіл «Надихаючі практики: Максимізація прибутку компаній завдяки застосуванню підходів TOC, Lean, Six Sigma, активними учасниками якого стали близько 50 представників вищої та середньої ланок менеджменту українських і міжнародних компаній, що працюють в Україні. Саме під час цього заходу виявилося, що коло підприємств, які впроваджують інструменти ощадливого виробництва, значно ширше. Зокрема, про досвід упровадження окремих інструментів розповідали не лише керівник комерційної служби ТОВ «Панда» і менеджер з персоналу Тростянецької шоколадної фабрики ЗАТ «Крафт Фудз Україна», а й власник компанії з дистрибуції продуктів харчування та алкогольних напоїв ТОВ «Вересень Плюс» і директор клініки «НАДІЯ».

У цілому можна вести мову про те, що ідеї ощадливості вже сприйняті багатьма українськими компаніями. Деякі з цих компаній активно впроваджують принципи та інструменти ощадливого виробництва, проте здебільшого ще не готові публічно заявляти про власні здобутки в цьому напрямі. [1, ст. 114-115]

Таким чином, можна стверджувати, що найбільш перспективною для українських підприємств є концепція ощадливого виробництва, тому що вона враховує стратегічні цілі підприємства і дає можливість комбінувати різні підходи до підвищення ефективності роботи.